A A A K K K

Пояснювальна записка до проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України"

від 21 листопада 2010 р.

Пояснювальна записка
до проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України"

1. Обґрунтування необхідності прийняття постанови

Відповідно до частини першої статті 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, що потягнуло за собою завдання збитків іншим суб'єктам, зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Згідно з статтею 22 Цивільного кодексу України збитками є:

втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з абзацом дванадцятим статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" з метою визначення вартості збитків або розміру відшкодування обов'язково проводиться їх незалежна оцінка. Проте, нормативно-правові акти, які здійснюють методичне регулювання оцінки збитків, вартість яких визначається на підставі положень статті 22 Цивільного кодексу та частини другої статті 224 Господарського кодексу, сьогодні в Україні відсутні.

Для визначення вартості збитків здебільшого використовується Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116 (із змінами). Зокрема, зазначений нормативно-правовий акт застосовується для обчислення розміру виявлених збитків під час:

повернення у державну власність за рішенням суду відчуженого за результатами продажу на аукціоні, за конкурсом або шляхом викупу об'єкта приватизації;

повернення орендованого державного майна до сфери управління уповноваженого органу управління після закінчення строку дії договору оренди;

перевірки стану утримання, зберігання та використання державного майна, яке у процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу господарського товариства, але залишилось у нього на балансі.

При цьому, застосування передбаченої пунктом 2 зазначеного Порядку формули розрахунку збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) державного майна у зазначених випадках є ускладненим, а у деяких випадках - неможливим, оскільки:

відсутня інформація про балансову (первісну або залишкову) вартість такого майна на момент встановлення факту його розкрадання, нестачі, знищення (псування);

трапляються випадки, за яких таке майно пошкоджене, але не знищене повністю, що не дозволяє застосовувати для визначення вартості збитків його балансову вартість у повному розмірі;

проблемними для визначення органами приватизації без залучення компетентних осіб з відповідним фінансування їх послуг за рахунок коштів Державного бюджету є такі складові формули як фактичні витрати підприємства для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та фактична вартість робіт з відновлення (витрати на доставку матеріалів і усунення пошкоджень) за цінами на день вчинення правопорушення.

Зазначений Порядок у свій час був розроблений на підставі положень статті 135 Кодексу законів про працю України, остання редакція якої набрала чинності в 1995 році, до набрання чинності Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", нової редакції Цивільного та Господарського кодексів України, чим пояснюється невідповідність статті 135 Кодексу законів про працю України статті 22 Цивільного кодексу, частині другій статті 224 Господарського кодексу та абзацу дванадцятому статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

З метою проведення якісної незалежної оцінки збитків відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" з урахуванням статті 22 Цивільного кодексу та частини другої статті 224 Господарського кодексу пропонується внесення змін до таких нормативно-правових актів, затверджених постановами Кабінету Міністрів України: Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 116 (зі змінами), Методика оцінки майна, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р. № 1891 (зі змінами), Порядок повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визначення недійсними договорів купівлі - продажу таких об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 32 (зі змінами).

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою розробки проекту акта є запровадження порядку визначення вартості збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або господарському товариству з державною (комунальною) часткою в статутному капіталі, у випадках установлення фактів розкрадання, нестачі, знищення (псування) майна на підставі незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна та професійну оціночну діяльність. При цьому методологія процесу визначення вартості збитків ґрунтується на положеннях відповідних статей Господарського кодексу та Цивільного кодексу, а базою оцінки є ринкова вартість. Крім того, проектом постанови передбачено урегулювання питань оцінки збитків у випадку неможливості проведення їх незалежної оцінки.

3. Правові аспекти

У цій сфері суспільних відносин діють Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Закон України "Про судову експертизу", інші нормативно - правові акти з питань оцінки майна та професійної оціночної діяльності.

Реалізація акта не потребує внесення змін до чинних чи розроблення нових актів.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація постанови не потребує додаткових витрат з державного бюджету, матеріальних та інших витрат.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект постанови відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950, потребує погодження з Мінекономіки, Мінфіном. Відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" проект погоджується з Держкомпідприємництвом. Згідно з Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України" проект погоджується з Наглядовою радою з питань оціночної діяльності. Проект акта опрацьовується на відповідність законодавству Європейського Союзу та на відповідність європейським стандартам у сфері дотримання прав людини. Проект постанови підлягає правовій експертизі, що проводиться Мін'юстом України.

6. Регіональний аспект

Проект акта не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць та не впливає на регіональний розвиток.

7. Запобігання корупції

У проекті акта відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект нормативно-правового акта розроблено Фондом державного майна як державним органом, який відповідно до законодавства здійснює повноваження, пов'язані з державним регулюванням оціночної діяльності, разом з представниками саморегулівних організацій оцінювачів. Проект нормативно-правового акта разом з повідомленням про його оприлюднення та аналізом регулятивного впливу розміщений на офіційному сайті Фонду державного майна України для одержання зауважень і пропозицій.

Таким чином, головний розробник проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" вжив максимально вичерпних заходів для оприлюднення проекту зазначеного нормативно-правового акта з метою забезпечення широкого громадського обговорення його положень не тільки професіоналами в сфері оцінки майна, а також усіма бажаючими взяти участь у обговоренні членами суспільства.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект акта не стосується соціально-трудової сфери.

10. Прогноз результатів

Прийняття постанови запровадить адекватний вимогам економічного регулювання механізм визначення вартості збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або господарському товариству з державною (комунальною) часткою в статутному капіталі, у випадках установлення фактів розкрадання, нестачі, знищення (псування) відповідного майна.

Голова ФондуО. РЯБЧЕНКО

" _____ " листопада 2010 р.