|
«Євроінтеграція»
«Європейська інтеграція»
Після проголошення незалежності Україна прийняла рішення про європейський напрямок своєї зовнішньоекономічної політики. На сьогодні Європейський Союз (ЄС) є одним з основних партнерів України, яка зацікавлена у підтримці та розвитку міцних, передбачуваних, прозорих і відкритих відносин.
З 1998 року Україна співпрацює з ЄС у форматі Програми інтеграції України до Європейського Союзу. Ключове положення Програми, до виконання якого був залучений Фонд, передбачало розвиток інфраструктури фондового ринку та реформування енергетичного сектору з проведенням ефективної приватизації. ЄС завжди акцентував на тому, що ключовою передумовою інтеграції України в європейський економічний простір було і залишається успішне завершення внутрішніх реформ.
Виведенню двосторонніх відносин на якісно новий рівень між Україною та ЄС та створенню передумов для підготовки до набуття членства в ЄС сприятиме укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Ця Угода передбачає перехід від принципів партнерства та співробітництва до принципів політичної асоціації та економічної інтеграції. Угода регулює політичні, економічні та культурні відносини між Україною та ЄС і є правовою основою двосторонньої торгівлі. Однією з головних цілей Угоди є сприяння торгівлі та залученню інвестицій, а також розвиток гармонійних економічних відносин між Україною та ЄС.
Підготовчим етапом до укладення Угоди є розробка та реалізація Порядку денного асоціації Україна – ЄС (ПДА). У 2010 році Фонд було залучено до виконання одного з положень ПДА, яке передбачає подальший розвиток відкритих, конкурентних та прозорих правил та процедур приватизації та їх імплементацію відповідно до найкращих практик ЄС.
У форматі співпраці керівництво Фонду залучалося до роботи в Комітетах та Підкомітетах з питань співробітництва між Україною та ЄС. На сьогодні в рамках Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС діють 7 підкомітетів, Фонд залучено до роботи Підкомітету №2 «Економічні та соціальні питання, фінанси та статистика».
«Євроатлантична інтеграція»
Офіційні відносини між Організацією північноатлантичного договору (далі - НАТО) та Україною розпочалися в 1991 році, коли Україна приєдналася до Ради північноатлантичного співробітництва. У 1994 році Україна приєдналася до програми «Партнерство заради миру», головною метою якої є сприяння реформам, підвищенню стабільності, а також підтримка міжнародної та регіональної безпеки. 9 липня 1997 року Україна та НАТО підписали Хартію про особливе партнерство між НАТО та Україною (далі - Хартія), яка і стала основою відносин. Хартією держави-члени НАТО підтвердили свою підтримку суверенітету та незалежності України, її територіальної цілісності, демократичного розвитку, економічного процвітання, а також принципу недоторканості кордонів. Для визначення стратегічних завдань України і пріоритетів інтеграції до євроатлантичних структур безпеки у 2002 році був прийнятий План дій Україна-НАТО, для виконання завдань якого приймалися щорічні цільові плани.
З 2003 по 2009 роки Фонд залучався до виконання щорічних цільових планів в частині забезпечення прозорості приватизаційних процесів, створення прозорого ринку землі, врегулювання двосторонніх відносин з державами-сусідами, розвитку військової інфраструктури тощо.
Співробітництво з МФО
Світовий банк
З 1992 року Україна стала 167 членом Світового банку (СБ) і розпочала співпрацю зі СБ з метою забезпечення успішного впровадження реформ в Україні. Світовий банк пропонує гнучкі схеми кредитування спільних з урядом України проектів, надає допомогу у розробці та впровадженні економічних реформ шляхом здійснення консультацій, спільних економічних досліджень та затвердження позик для проведення реформ.
Фонд брав участь у трьох проектах Світового банку:
Проект “Позика на розвиток підприємств”
Основною метою позики було надання підтримки в здійсненні приватизації, постприватизаційної реструктуризації, розвитку ринку капіталів, а також реалізації програм лібералізації торгівлі та ціноутворення. Проект завершено у 1999 році.
Проект “Програмна системна позика”
Програмна системна позика була створена як трирічна і складалась із трьох позик (ПСП-1, ПСП-2, ПСП-3) для підтримки конкретних досягнень у впровадженні програми структурних реформ Уряду. Програма охоплювала п’ять тематичних напрямів:
· фінансова дисципліна;
· регулятивна база;
· права власності;
· підзвітність державного сектора;
· управління соціальними та екологічними ризиками.
Проект “Позика на політику розвитку“
Позика спрямовувалася на підтримку економічних і соціальних реформ в Україні.
Перша позика на політику розвитку (2005 р.) була направлена на розв’язання проблем за трьома напрямами: поліпшення інвестиційного клімату, поліпшення державного управління та фінансового менеджменту, розширення участі громадськості у вирішенні соціальних проблем.
Друга позика на політику розвитку (2007 р.) передбачала проведення реформи по наступних ключових напрямах:
· покращення процесу міжнародної інтеграції завдяки лібералізації та сприянню торгівлі, інвестиціям, а також матеріально-технічному забезпеченню;
· усунення перешкод для розвитку підприємництва;
· посилення фінансового сектору та корпоративного управління;
· вдосконалення податкової політики та управління;
· покращення управління державними підприємствами;
· покращення ефективності та роботи системи освіти;
· покращення систем соціального страхування і соціального захисту тощо.
Третя позика на політику розвитку була завершальним етапом у серії системних позик. Головні завдання цієї програми - підтримка урядової стратегії економічних та структурних реформ, поліпшення інвестиційного клімату.
Проект “Модернізація державних фінансів”
У 2008 році в Україні розпочато реалізацію спільного зі Світовим банком проекту “Модернізація державних фінансів”. Метою проекту є зміцнення управління державними фінансами шляхом підвищення його функціональної ефективності та посилення прозорості. Період реалізації проекту 2008-2012 роки. Роботу зосереджено на запровадженні стійкої інтегрованої Системи управління державними фінансами в Україні. В рамках підготовки зазначеного проекту Фондом погоджено прийнятий Верховною Радою Закон України від 24.09.08 № 591-VI “Про ратифікацію Угоди про позику “Модернізація державних фінансів” між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку.
У рамках реалізації Частини І проекту «Зміцнення інституційної спроможності та підвищення функціональної ефективності» протягом 2010 – 2011 рр. завершено виконання робіт за 5 компонентами, а саме:
· «Розробка системи моніторингу та оцінки бюджетних програм»;
· «Підтримка реформи місцевих бюджетів»;
· «Поліпшення координації державного внутрішнього фінансового контролю»;
· «Розробка методик планування надходжень до бюджету в розрізі податків на наступний бюджетний період та розробка макромоделей для середньострокового прогнозування показників доходів бюджету»;
· «Удосконалення бюджетного планування та середньострокового бюджетування; методологічна підтримка програмно-цільового методу».
Щорічно Фонд погоджує проекти Плану роботи МРГ з питань підготовки і реалізації Проекту модернізації державних фінансів на відповідний рік та Річний робочий план по зазначеному Проекту.
Світова організація торгівлі (СОТ)
Світова організація торгівлі (СОТ), що є спадкоємницею діючої з 1947р. Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), розпочала свою діяльність з 1 січня 1995 р. і покликана регулювати торговельно-політичні відносини. Головним завданням цієї впливової міжнародної економічної організації є лібералізація світової торгівлі.
Процес вступу України до Світової організації торгівлі розпочався у 1993 р. і завершився у 2008 р. В рамках співпраці спеціальних Робочих груп відбувався детальний розгляд на багатосторонньому рівні економічного механізму і торговельно-політичного режиму країни на предмет відповідності нормам і правилам СОТ.
Фонд, відповідно до компетенції, готував і надавав аналітично-інформаційні матеріали щодо процесу приватизації державного майна та основних засад приватизації до розділу “Державна власність і приватизація” Звіту Робочої групи.
Міжнародна технічна допомога (МТД)
Реалізація програм соціального та економічного розвитку України потребує залучення значних коштів. Внутрішні джерела фінансування дуже обмежені й використовуються переважно для підтримки життєво важливих для суспільства сфер економіки. Тому Уряд України приділяє велику увагу пошуку додаткових джерел фінансування розвитку економіки країни. Одним з таких джерел фінансування є міжнародна технічна допомога, основне завдання якої і полягає у сприянні економічним та соціальним перетворенням в країнах з перехідною економікою, в тому числі і в Україні.
У зв’язку з цим та з метою реалізації положень постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 №153 “Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги” Фонд державного майна України (далі - Фонд) щорічно подає до Міністерства економічного розвитку і торгівлі (далі - Мінекономрозвитку) заявки на отримання міжнародної технічної допомоги для розв’язання поставлених перед ним завдань. Так, у 2010 та 2011 роках була направлена заявка на отримання технічної допомоги для створення Єдиної інформаційної системи з обліку, зберігання та оцінки майна, що реалізується за рішеннями органів виконавчої влади (далі - Система). На сьогоднішній день Мінекономрозвитку проводить переговори з донорами по залученню технічної допомоги на створення Системи.
Також, в рамках залучення міжнародної технічної допомоги та довгострокового співробітництва між Федеральним Міністерством Фінансів Німеччини (ВМF) і Фондом наприкінці 2005 року було започатковано спільний з Німецьким товариством технічного співробітництва (GTZ) проект. Назва проекту – “Консультування Фонду державного майна України у сфері приватизації та управління частками”. Мета проекту - надання спеціалістам Фонду інформаційної допомоги з конкретних питань у сфері фінансового моніторингу, контроллінгу приватизаційних угод та роботі з інвесторами у процесі приватизації та постприватизації в інших країнах, а також ознайомлення з досвідом проведення приватизації в інших країнах.
З 2009 по 2011 роки між Фондом та Німецьким товариством технічного співробітництва підписувалися Додаткові угоди про продовження реалізації спільного проекту.
У рамках реалізації спільного проекту у 2011 році було проведено шість семінарів, в яких взяли участь 207 фахівців ЦА та регіональних відділень Фонду. Особливу увагу на семінарах було приділено розгляду таких актуальних питань:
· новітні тенденції розвитку законодавства у сфері приватизації;
· зміни у законодавчій та нормативно-методичній базі оціночної діяльності;
· вдосконалення системи контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна, укладених в процесі приватизації.
Також, 8 червня 2011 року за участю німецьких та українських фахівців було організовано Круглий стіл на тему: «Вдосконалення нормативної бази з питань оцінки та продажу об’єктів із земельними ділянками» та надані консультації стосовно розроблення відповідних нормативно-правових актів.
В грудні 2011 року відбулось підписання Протоколу щодо продовження двостороннього українсько-німецького співробітництва для економічного розвитку на 2011 рік. Протоколом передбачено проведення оптимального оформлення правових і адміністративних рамкових умов для продовження приватизації державних підприємств (після завершення формальних приватизаційних програм наприкінці 2013 року) та управління державним майном за рахунок підтримки Фонду досліджень і фахівців.
Разом з цим Фонд проводить роботу по залученню технічної допомоги від окремих країн Європейського Союзу, зокрема, Польщі та Нідерландів.
В рамках українсько-американської співпраці у 2010 році відбулося підписання Протоколу про співробітництво між Фондом державного майна України та Проектом USAID «Розвиток фінансового сектору» (FINREP). Основні напрями співробітництва:
· зміцнення правової та регуляторної бази оцінки майна, включаючи розроблення нової редакції Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», вдосконалення методології і стандартів оцінки для визначення вартості банківських активів у процесі приватизації;
· розроблення навчальних програм з методології оцінки для визначення вартості банківських активів та проведення навчання;
· підтримка розвитку інституційної та організаційної спроможності саморегулівних організацій на ринку оцінки;
· виконання інших завдань, пов’язаних зі зміцненням фінансового сектору України.
Реалізація проекту триватиме до жовтня 2012 року.
|
Європейська та євроатлантична інтеграція
