A A A K K K

Веб-портал працює в тестовому режимі. Зауваження та побажання направляйте на адресу press@spfu.gov.ua

Історична довідка

Вінниччина мала багатогалузевий промисловий комплекс, провідне місце, в якому займала харчова галузь, електроенергетика, і металообробка. Гордістю вінничан був машинобудівний комплекс, який отримав всесвітнє визнання. Промисловий потенціал області складав понад 500 підприємств машинобудівної, металообробної, хімічної, харчової, електроенергетичної, медичної та мікробіологічної галузей. Основу харчової галузі формували 40 цукрових заводів, 26 молокопереробних підприємств, 6 м'ясокомбінатів, 14 комбінатів хлібопродуктів, 13 спиртових заводів, 18 консервних та багато інших.

Індустріальний потенціал області презентували такі підприємства, як Ладижинська ДРЕС, ВАТ "Могилів-Подільський машинобудівний завод", ВАТ "Вінницький завод тракторних агрегатів", "Вінницький завод "Кристал", ДП "Хімпром" та багато інших.

Основною галуззю, яка має великий експортний потенціал та являється стабілізуючим фактором регіональної економіки, є агропромисловий комплекс. Вінниччина дуже багата земельними ресурсами. Значна частина родючих земель визначає структуру сільського господарства, його спеціалізацію, тип та рівень перспективності технології.

В області завершений процес реформування агропромислового комплексу на засадах приватної власності, що дає велику можливість для плідного співробітництва селян з інвесторами.

В області виробляють всі життєво необхідні продукти харчування: цукор і олію, борошно і вершкове масло, тваринні жири і консерви, ковбаси й солодощі. Окрасою найщедрішого столу є овочі і фрукти з городів і садів нашого краю, подільські напої, серед яких - знаменита мінеральна вода "Рег­іна" із Мурованих- Куриловець.

Звичайно, що на початку 90-х років, коли процеси реформування власності в Україні тільки почали формуватись економічна картина області не була така приваблива. Більшість державних підприємств області, орієнтованих на ВПК колишнього союзу, знаходились у глибокій кризі, державне майно розбазарювалось, більшість підприємства АПК, переробної, легкої промисловості продовжували накопичувати небачені досі борги. Це породжувало безробіття, соціальну нестабільність та інші негаразди.

І саме на долю приватизації, як складової частини діяльності регіонального відділення, випала почесна місія і роль стати одним з інструментів, який дозволив виправити у великій мірі це економічне становище.

Регіональне відділення ФДМУ по Вінницькій області починає свій відлік часу з 1992 року.

Ми із вдячністю згадуємо першопрохідників та піонерів приватизації в області: колишніх голову Фонду комунального майна Вінницької міської Ради народних депутатів П.М. Діденко та М.Т. Мацеру, колишнього начальника Відділу по роздержавленню майна та демонополізації промисловості Вінницької обласної державної адміністрації Леоніда Володимировича Артеменка та першого начальника регіонального відділення Володимира Сергійовича Кучука.

Необхідно сказати, що в 1992 році регіональне відділення ФДМУ розпочинало роботу як одна з перших структур ринкових перетворень. На той час цими питаннями займався тільки Відділ по роздержавленню майна та демонополізації промисловості Вінницької обласної державної адміністрації. Зараз важко уявити, але в 1992 році колектив регіонального відділення складався лише з 10 осіб, які працювали у двох відділах: відділу по реформуванню власності державного майна, роботи з комерційними структурами та орендованими підприємствами та відділу нагромадження державного майна, контролю за аудиторськими фірмами. Зараз - це ветерани приватизації. Деякі з них працюють і досі.

На початку нашої історії були два органи, які займались приватизацією в області. Так, в 1993 році, згідно рішення ІІ сесії обласної Ради народних депутатів 21 скликання від 26 березня 1993 року, був створений Фонд комунального майна. Лише в 1994 році, відповідно до Указу Президента України від 19 лютого 1994 року "Про єдину систему органів приватизації в Україні", відбулась реорганізація системи органів приватизації в області, шляхом злиття регіонального відділення ФДМУ та Фонду комунального майна області.

На той час у підпорядкуванні регіонального відділення знаходились п'ятнадцять районних і міських представництв, які також займались процесами реформування власності. У вересні 1996 року в зв'язку із закінченням в основному малої приватизації у районах та містах, зменшенням кількості об'єктів для приватизації та відсутністю фінансування було прийнято рішення про ліквідацію представництв ФДМУ в районах та містах області.

Працівники регіонального відділення - це висококваліфіковані фахівці з почуттям відповідальності та творчої ініціативи. Їх ділові й людські якості зумовили вагомі особисті внески в реалізацію державної політики реформування власності у Вінницькій області. Для працівників регіонального відділення на всіх етапах приватизації була характерна творча продуктивна праця, відкритість і прозорість дій і поглядів, що викликало авторитет і повагу у населення регіону, місцевих органів влади, керівників підприємств та засобів масової інформації.

Так би мовити,"реанімацію" поглядів населення стосовно приватної власності випало на долю першого начальника регіонального відділення Кучука Володимира Сергійовича, який працював на цій посаді до листопада 1994 року. Це був для регіонального відділення найвідповідальніший етап. На шляху становлення було немало труднощів, пов'язаних з організаційними питаннями, новизною проблеми, підбором кадрів, фахівців, які повинні були в короткий час оволодіти методами роботи, досконально вивчити закони, інші нормативні документи з питань зміни форм власності. І такий колектив було створено. За невеликий час в регіональному відділенні було  сформовано оптимальну організаційну структуру, проведено кваліфікований відбір кадрових спеціалістів.

На цьому, першому етапі приватизації процес реформування власності пройшли такі підприємства як ЗАТ "Поділля", ЗАТ "Вінницький Універмаг", Вінницький завод пакувальних виробів, Жмеринська хутряна фабрика та інші.

На цьому етапі розпочалась мала приватизація. - перехід у приватну власність невеликих державних підприємств.

Мала приватизація, як одна зі складових частин розвитку малого бізнесу, здійснювалась спільними зусиллями місцевих органів влади всіх рівнів. Приватизація об'єктів групи А в області проводилась регіональним відділенням ФДМУ по Вінницькій області, управлінням комунального майна м. Вінниці, управлінням житлово-комунального майна міськвиконкому м. Жмеринки та відділом із питань торгівлі, побутового обслуговування населення та комунальної власності міської ради м Могилів-Подільського. Ця масовість, територіальна поширеність, залежність від рішень місцевих органів влади, від виконавчої активності регіональних органів приватизації, реформаторської орієнтованості місцевого населення і робила показник малої приватизації найточнішою характеристикою реформаторства регіону.

Нам приємно констатувати, що Вінницька область визначила свій характер ставлення до реформ як наступальний і ініціативний. По кількості приватизованих об'єктів групи А в розрахунку на 10 тис. осіб міського населення ( мала приватизація в Україні пов'язана в основному з міським населенням) Вінниччина входила до групи лідерів разом із такими областями як Львівська, Івано-Франківська, Волинська, Хмельницька та інші. Таких результатів ми спромоглися досягти завдяки великій допомозі з боку обласної державної адміністрації, обласної ради народних депутатів, місцевих органів влади, адже майже 70% приватизованих об'єктів знаходились в комунальній власності.

Перше свідоцтво про власність регіональним відділенням було видано 20.05.93 р ОП "Барська меблева фабрика".

Характерно, що чи не найважчий етап в історії приватизації - етап масової сертифікатно- грошової приватизації довелось розпочинати Володимиру Костянтиновичу Ваховському, який з листопада 1994 року по жовтень 1996 року працював начальником регіонального відділення. Загалом цей період можна назвати валом приватизації. В 1995 році було приватизовано 537 об'єктів, із них шляхом перетворення у ВАТ - 198, в 1996 р. - 670 об'єктів, із них 198 ВАТ.

З 1996 року начальником регіонального відділення було призначено Миколу Михайловича Вовка, досвідченого фахівця і вмілого організатора, який, на жаль, передчасно пішов із життя в грудні 2002 року.

Етапним у діяльності Фонду стали Указ Президента України від 29 грудня 1999 року N 1626/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення приватизації майна в Україні" та Державна програма приватизації на 2000 - 2002 роки. Ці документи забезпечили органічний перехід від сертифікатної приватизації, що передбачає переважно неконкурентні види продажу, до грошової на конкурентних засадах.

З 1999 року фактично розпочалась приватизація об'єктів соціально-культурного призначення: Регіональному відділенню Фонду державного майна по Вінницькій області випала нагода першому започатковувати цю роботу. В січні 1999 року першим на Україні був приватизований дитячий садок, що знаходився на балансі ВАТ "Калинівський ремонтно-механічний завод" за 9,5 тис. грн. До приватизації цих об'єктів ми завжди ставимось досить делікатно і виважено.

Зміни, які відбулись, починаючи з 1992 року у сфері відносин власності в нашому суспільстві, незаперечно підтверджують те, що приватизація в Україні й у Вінницькій області, зокрема, була одним із найбільш результативних та динамічних суспільних процесів і стала основою економічної реформи в нашій області. Унаслідок приватизації державного майна створено вагомий недержавний сектор економіки.