Аналіз регуляторного впливу проекту постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку відчуження об'єктів державної власності”
від 3 квітня 2015 р.
АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
проекту постанови Кабінету Міністрів України
“Про внесення змін до Порядку відчуження об'єктів державної власності”
1. Опис проблеми
Згідно із статтею 5 Закону України “Про управління об’єктами державної власності” постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2007 р. № 803 затверджено Порядок відчуження об’єктів державної власності” (далі – Порядок), яким визначено процедурні питання стосовно відчуження об’єктів державної власності, а також послідовність дій у таких процедурах відповідних суб’єктів управління об’єктами державної власності та державних органів приватизації.
Абзацом восьмим пункту 6 Порядку встановлено, що Кабінет Міністрів України надає згоду на відчуження майна суб'єктам господарювання, стосовно яких виконує функції з управління, на підставі узгоджених пропозицій Фонду державного майна та інших заінтересованих органів виконавчої влади, визначених Кабінетом Міністрів України.
У свою чергу протокольним рішенням Уряду (витяг з протоколу № 23 засідання Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2015 р.) Фонду державного майна, Мінфіну, Мінекономрозвитку та Мін'юсту було доручено опрацювати питання щодо вдосконалення процедури відчуження майна суб'єктів господарювання державного сектору економіки, зокрема тих, що перебувають у сфері управління Кабінету Міністрів.
На виконання цього протокольного рішення Фондом державного майна розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку відчуження об'єктів державної власності”.
2. Цілі прийняття акта
Ціллю прийняття цього регуляторного акта є спрощення процедури відчуження деяких об’єктів державної власності (рухомого майна) суб’єктами господарювання, віднесеними до сфери управління Кабінету Міністрів України.
3. Оцінка альтернативних способів досягнення встановлених цілей
Перша альтернатива до запропонованого регуляторного акта – залишити чинний нормативний документ без змін. Це може призвести до зайвого перевантаження у роботі Уряду, а також до значних втрат часу, пов'язаних із необхідністю розробки та прийняття відповідного рішення Кабінету Міністрів України.
Можлива і друга альтернатива – врегулювання порушеного питання шляхом прийняття відповідного акта законодавства. Адже Верховна Рада України, прийнявши Закон України “Про управління об’єктами державної власності”, уповноважила Кабінет Міністрів України визначати порядок списання та відчуження об’єктів державної власності.
Таким чином, прийняття запропонованого регуляторного акта є найбільш оптимальним способом виконання завдання, встановленого протокольним рішенням Уряду (витяг з протоколу № 23 засідання Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2015 р.).
4. Опис механізмів і заходів для вирішення проблеми
Проект цього регуляторного акта дасть змогу спростити процедуру відчуження об’єктів державної власності суб’єктами господарювання, віднесеними до сфери управління Кабінету Міністрів України.
Зокрема, цим проектом нормативно-правового акта пропонується таким суб'єктам господарювання за рішенням Уряду здійснювати відчуження лише майна, зазначеного в абзаці другому пункту 6 Порядку (нерухомого майна, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту). Відчуження іншого (рухомого) майна пропонується зазначеним суб'єктам господарювання здійснювати на підставі згоди Фонду державного майна.
5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття регуляторного акта
Вплив зовнішніх факторів на дію регуляторного акта не очікується.
Оцінка можливості впровадження регуляторного акта та виконання його вимог суб’єктами господарювання, Фондом державного майна і суб’єктами управління є високою.
Досягненням встановлених цілей у разі прийняття регуляторного акта буде вдосконалення процедури відчуження об’єктів державної власності суб’єктами господарювання, віднесеними до сфери управління Кабінету Міністрів України.
Реалізація регуляторного акта не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.
Очікуваними наслідками дії регуляторного акта не передбачено нанесення шкоди суб’єктам господарювання.
Витрати коштів та часу для суб’єктів господарювання і держави є мінімальними та пов’язані з оформленням документів, необхідних для реалізації положень проекту регуляторного акта.
Періодичність здійснення державного контролю та нагляду за додержанням вимог регуляторного акта встановлюється відповідно до актів законодавства.
Запровадження зазначеного регуляторного акта забезпечить високу ймовірність досягнення поставлених цілей.
6. Очікувані результати
Впровадження цього регуляторного акта надасть змогу спростити процедуру відчуження об’єктів державної власності суб’єктами господарювання, віднесеними до сфери управління Кабінету Міністрів України.
Від впровадження регуляторного акта негативних результатів не очікується.
7. Обґрунтування строку чинності акта
Обмежень строку дії регуляторного акта немає, що дасть змогу розв’язати проблему та досягти намічених цілей. Строк чинності регуляторного акта – відповідно до законодавства після прийняття його Кабінетом Міністрів України.
8. Показники результативності акта
Показниками результативності цього регуляторного акта є:
- кількість управлінських рішень стосовно відчуження об’єктів державної власності;
- обсяг надходжень коштів від продажу об’єктів до державного бюджету (в т. ч. від сплати податків та інших обов’язкових платежів);
- кількість суб’єктів господарювання, на яких поширюватиметься дія акта;
- обсяг коштів та час, що витрачаються суб’єктами господарювання, пов’язаними з виконанням вимог акта;
- рівень поінформованості суб’єктів господарювання стосовно основних положень регуляторного акта;
- обсяг коштів, спрямованих суб’єктами господарювання на:
погашення заборгованостей із заробітної плати;
просте або розширене відтворення суб’єктів господарювання (в т. ч. на придбання майна, проведення ремонтів).
9. Заходи для відстеження результативності регуляторного акта
Стосовно регуляторного акта здійснюється базове, повторне та періодичне відстеження.
Базове відстеження здійснюється до дня набрання чинності регуляторним актом. Базове відстеження результативності може бути здійснене після набрання чинності цим регуляторним актом, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження результативності цього акта.
Повторне відстеження здійснюється через рік після набрання чинності актом, але не пізніше ніж через два роки.
Періодичне відстеження здійснюється раз у три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження. Визначені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюються із значеннями аналогічних показників, визначених під час повторного відстеження.
У процесі відстеження встановлюється кількісне та якісне значення для кожного показника результативності, визначеного під час проведення аналізу впливу регуляторного акта.
Базове, повторне та періодичне відстеження здійснюються на основі показників і даних, визначених під час проведення аналізу впливу регуляторного акта.
В. о. Голови Фонду Д. Парфененко