Аналіз регуляторного впливу проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку відчуження об'єктів державної власності та Порядку списання об'єктів державної власності"

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку відчуження об'єктів державної власності та Порядку списання об'єктів державної власності"

1. Опис проблеми

Згідно із статтею 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", постановами Кабінету Міністрів України від 6 червня 2007 р. № 803 та від 8 листопада 2007 р. № 1314 затверджено відповідно Порядок відчуження об'єктів державної власності та Порядок списання об'єктів державної власності, якими визначено процедурні питання стосовно відчуження та списання об'єктів державної власності, а також послідовність дій у таких процедурах відповідних суб'єктів управління об'єктами державної власності та державних органів приватизації.

У свою чергу, за результатами аналізу практики застосування зазначених регуляторних актів Кабінету Міністрів України, а також, враховуючи зміни, що були внесені до Закону України "Про товарну біржу" (Закон України від 20.05.2010 № 2275-VI), було встановлено ряд прогалин у цих нормативно-правових актах, а саме:

неврегульованість процедури усунення суб'єктом господарювання наявних недоліків та суперечностей в документах, які подаються відповідно до Порядку відчуження об'єктів державної власності;

невизначеність строку застосування звіту про оцінку майна для погодження висновку про його вартість;

неможливість продажу майна через біржі, враховуючи норми статті 15 Закону України "Про товарну біржу" (із змінами, внесеними Законом України від 20.05.2010 № 2275-VI);

неврегульованість процедури списання малоцінних та швидкозношуваних предметів, які не ввійшли до статутних (складених) капіталів господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), але перебувають на їх балансі, а також позастатутного майна, яке залишилося після ліквідації балансоутримувача;

невизначеність щодо подальшого використання балансоутримувачем майна, яке утворилося у процесі списання об'єктів державної власності.

Зазначені чинники унеможливлюють прийняття рішень щодо розпорядження окремими видами майна, а також створюють суперечності та невизначеності при розгляді документів і прийнятті рішень стосовно відчуження та списання об'єктів державної власності.

При цьому, чинні нормативно-правові акти не врегульовують вищезазначені прогалини, що містяться у Порядку відчуження об'єктів державної власності та Порядку списання об'єктів державної власності.

Таким чином, підготовка проекту регуляторного акта обумовлена, насамперед, необхідністю:

реалізації положень Закону України "Про товарну біржу" (із змінами, внесеними Законом України від 20.05.2010 № 2275-VI);

встановлення чіткої процедури та єдиних підходів щодо усунення суб'єктом господарювання наявних недоліків та суперечностей в документах, які подаються відповідно до Порядку відчуження об'єктів державної власності, а також визначення строку застосування звіту про оцінку майна для погодження висновку про вартість такого майна;

врегулювання процедури списання малоцінних та швидкозношуваних предметів, які не ввійшли до статутних (складених) капіталів господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), але перебувають на їх балансі, а також позастатутного майна, яке залишилося після ліквідації балансоутримувача;

додаткового визначення шляхів подальшого використання балансоутримувачем майна, яке утворилося у процесі списання об'єктів державної власності;

мінімізації суб'єктивних чинників при прийнятті рішень про відчуження та списання об'єктів державної власності.

2. Цілі прийняття акта

Основними цілями прийняття регуляторного акта є удосконалення процедури відчуження та списання суб'єктами господарювання об'єктів державної власності, розширення сфери застосування Порядку списання об'єктів державної власності, а також приведення Порядку відчуження об'єктів державної власності у відповідність з нормами і вимогами чинних законодавчих актів України.

Крім того, має бути запроваджена чітка процедура та єдині підходи щодо усунення суб'єктом господарювання наявних недоліків та суперечностей в документах, які подаються відповідно до Порядку відчуження об'єктів державної власності, а також визначення строку застосування звіту про оцінку майна для погодження висновку про його вартість.

3. Оцінка альтернативних способів досягнення встановлених цілей

Першою альтернативою до запропонованого регуляторного акта може бути - залишити усе без змін. Це може призвести лише до заглиблення існуючих проблем і жодним шляхом не сприятиме їх вирішенню, а також посилює суб'єктивні чинники у зв'язку з відсутністю встановлених процедур.

Можлива і друга альтернатива - врегулювання порушених проблемних питань шляхом прийняття відповідного акта законодавства. Адже Верховна Рада України, прийнявши Закон України "Про управління об'єктами державної власності", уповноважила Кабінет Міністрів України визначати порядок списання та відчуження об'єктів державної власності.

Таким чином, прийняття запропонованого регуляторного акта є найбільш оптимальним способом врегулювання проблемних питань, які виникли у процесі практичного застосування зазначених Порядків.

4. Опис механізмів і заходів для вирішення проблеми

У запропонованому проекті регуляторного акта запроваджується чітка процедура та єдині підходи щодо усунення суб'єктом господарювання наявних недоліків та суперечностей в документах, які подаються відповідно до Порядку відчуження об'єктів державної власності, а також встановлюється обмеження строку застосування звіту про оцінку майна (6 місяців від дати оцінки) для погодження висновку про вартість такого майна.

Водночас з метою приведення Порядку відчуження об'єктів державної власності до вимог статті 15 Закону України "Про товарну біржу" (із змінами, внесеними Законом України від 20.05.2010 № 2275-VI) із цього Порядку вилучаються норми, якими надавалась можливість відчуження майна через біржі.

Крім того, запропонованим проектом регуляторного акта вносяться норми до Порядку списання об'єктів державної власності, якими встановлюється можливість:

списання малоцінних та швидкозношуваних предметів, які не ввійшли до статутних (складених) капіталів господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), але перебувають на їх балансі, а також позастатутного майна, яке залишилося після ліквідації балансоутримувача;

використання господарським товариством для власних потреб оборотних активів, які утворилися у процесі списання майна, яке не ввійшло до статутних (складених) капіталів господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), але перебуває на їх балансі;

фінансування витрат господарських товариств, пов'язаних із списанням об'єктів державної власності, за рахунок коштів, отриманих від списання таких об'єктів;

передачі майна, яке залишилося після ліквідації балансоутримувача, іншому суб'єкту господарювання (за його згодою) з подальшим списанням такого майна відповідно до договору.

5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Вплив зовнішніх факторів на дію регуляторного акта не очікується.

Оцінка можливості впровадження регуляторного акта та виконання його вимог суб'єктами господарювання і суб'єктами управління є високою.

Досягненням установлених цілей у разі прийняття регуляторного акта буде удосконалення процедури відчуження та списання суб'єктами господарювання об'єктів державної власності, розширення сфери застосування Порядку списання об'єктів державної власності, а також приведення Порядку відчуження об'єктів державної власності у відповідність з нормами і вимогами чинних законодавчих актів України.

Крім того, буде запроваджена чітка процедура та єдині підходи щодо усунення суб'єктом господарювання наявних недоліків і суперечностей в документах, які подаються відповідно до Порядку відчуження об'єктів державної власності, а також визначення строку застосування звіту про оцінку майна для погодження висновку про вартість такого майна, що, у свою чергу, мінімізує можливості вчинення корупційних правопорушень.

Реалізація регуляторного акта не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

Очікуваними наслідками дії регуляторного акта не передбачено нанесення шкоди суб'єктам господарювання.

Витрати коштів та часу для суб'єктів господарювання і держави є мінімальними та пов'язані з оформленням документів, необхідних для реалізації положень проекту регуляторного акта.

Періодичність здійснення державного контролю та нагляду за додержанням вимог регуляторного акта встановлюється відповідно до актів законодавства.

Запровадження зазначеного регуляторного акта забезпечить високу ймовірність досягнення поставлених цілей.

6. Очікувані результати

Впровадження цього регуляторного акта дасть змогу:

удосконалити процедуру відчуження та списання суб'єктами господарювання об'єктів державної власності;

розширити сферу застосування Порядку списання об'єктів державної власності;

привести Порядок відчуження об'єктів державної власності у відповідність до норм та вимог чинних законодавчих актів України;

запровадити чітку процедуру та єдині підходи щодо усунення суб'єктом господарювання наявних недоліків та суперечностей в документах, які подаються відповідно до Порядку відчуження об'єктів державної власності;

встановити строк застосування звіту про оцінку майна для погодження висновку про вартість такого майна;

мінімізувати умови для зловживань у процесі реалізації державного майна.

Від впровадження регуляторного акта негативних результатів не очікується.

Опис прогнозованих вигод та витрат у разі прийняття регуляторного акта:

Об'єкт впливу	Вигоди	Витрати
Держава	Приведення актів Уряду у відповідність з вимогами законодавчих актів з питань відчуження об'єктів державної власності; ліквідація правових прогалин у регулюванні процесу відчуження та списання об'єктів державної власності.	Додаткові витрати відсутні
Суб'єкти управління	Приведення актів Уряду у відповідність з вимогами законодавчих актів з питань відчуження об'єктів державної власності; ліквідація правових прогалин у регулюванні процесу відчуження та списання об'єктів державної власності; удосконалення процедури відчуження та списання суб'єктами господарювання об'єктів державної власності.	Додаткові витрати відсутні
Суб'єкти господарювання	Ліквідація правових прогалин у регулюванні процесу відчуження та списання об'єктів державної власності; удосконалення процедури відчуження та списання суб'єктами господарювання об'єктів державної власності.	Додаткові витрати відсутні

Таким чином, на підставі аналізу вигод та витрат, можна зробити висновок про доцільність запровадження такого регулювання.

7. Обґрунтування строку чинності акта

Обмежень строку дії регуляторного акта немає, що дасть змогу розв'язати проблеми та досягти намічених цілей. Строк чинності регуляторного акта - відповідно до законодавства після прийняття його Кабінетом Міністрів України.

8. Показники результативності акта

- кількість управлінських рішень стосовно списання об'єктів державної власності;

- обсяг надходжень коштів від продажу та списання об'єктів до державного бюджету (в т. ч. від сплати податків та інших обов'язкових платежів);

- кількість суб'єктів господарювання, на яких поширюватиметься дія акта;

- обсяг коштів та час, що витрачаються суб'єктами господарювання, пов'язаними з виконанням вимог акта;

- рівень поінформованості суб'єктів господарювання стосовно основних положень регуляторного акта;

- обсяг коштів, спрямованих суб'єктами господарювання на:

погашення заборгованостей із заробітної плати;

просте або розширене відтворення суб'єктів господарювання (в т. ч. на придбання майна, проведення ремонтів).

9. Заходи для відстеження результативності регуляторного акта

Стосовно регуляторного акта здійснюється базове, повторне та періодичне відстеження.

Базове відстеження здійснюється до дня набрання чинності регуляторним актом. Базове відстеження результативності може бути здійснене після набрання чинності цим регуляторним актом, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження результативності цього акта.

Повторне відстеження здійснюється через рік після набрання чинності актом, але не пізніше ніж через два роки.

Періодичне відстеження здійснюється раз у три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження. Визначені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюються із значеннями аналогічних показників, визначених під час повторного відстеження.

У процесі відстеження встановлюється кількісне та якісне значення для кожного показника результативності, визначеного під час проведення аналізу впливу регуляторного акта.

Базове, повторне та періодичне відстеження здійснюються на основі показників і даних, визначених під час проведення аналізу впливу регуляторного акта.

Голова Фонду

О. РЯБЧЕНКО