Аналіз регуляторного впливу проекту Правил проведення перевірок діяльності саморегулівних організацій оцінювачів
від 18 липня 2011 р.
Аналіз регуляторного впливу
проекту Порядку складання і подання інформації та документів щодо діяльності саморегулівних організацій оцінювачів
1. Опис проблем, які передбачається розв'язати шляхом державного регулювання
На даний час склалася ситуація, коли діяльність громадських організацій фізичних осіб, що створені відповідно до вимог Закону України "Про об'єдннання громадян" та набули статус саморегулівних організацій оцінювачів (далі - СРО) у порядку визначеному статтєю 27 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (далі - Закон про оцінку) здійснюється без належного контролю з боку держави за додержанням ними правил громадського регулювання оцінки майна. Відсутні також вимоги до складання СРО щорічної звітності за підсумками своєї поточної діяльності.
Проект Порядку складання і подання інформації та документів щодо діяльності саморегулівних організацій оцінювачів розроблений Фондом державного майна України (далі - ФДМУ) згідно з вимогами статті 23 Закону про оцінку та Порядку визнання Фондом державного майна статусу саморегулівної організації оцінювачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2001 № 1668, з метою встановлення єдиних вимог для підготовки СРО відповідних документів та інформації у електронних формах, визначення термінів їх подання та процедури розгляду ФДМУ.
Проект Порядку складання і подання інформації та документів щодо діяльності саморегулівних організацій оцінювачів погоджений на засіданні Наглядової ради з питань оціночної діяльності від 28.01.2011 (протокол № 51) у відповідності до вимог розділу IX Порядку роботи Наглядової ради з питань оціночної діяльності, затвердженого наказом ФДМУ від 08.05.2002 № 791 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.06.2002 за № 477/6765.
Затвердження Порядку складання і подання інформації та документів щодо діяльності саморегулівних організацій оцінювачів сприятиме встановленню правових засад до провадження щорічної звітності СРО та контролю з боку держави за належним виконанням СРО повноважень з громадського регулювання оціночної діяльності.
2. Головні цілі державного регулювання
Метою розробки проекту Порядку складання і подання інформації та документів щодо діяльності саморегулівних організацій оцінювачів є усунення існуючих правових прогалин у сфері організації щорічної звітності СРО з виконання повноважень громадського регулювання оціночної діяльності.
3. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення зазначених цілей
У даній сфері правового регулювання діють: Конституція України, Закон України "Про об'єднання громадян", Цивільний кодекс України, Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Порядок визнання Фондом державного майна статусу саморегулівної організації оцінювачів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2001 № 1668, Порядок перевірки документів громадської організації, що претендує на визнання статусу саморегулівної організації оцінювачів, затверджений наказом ФДМУ від 19.12.2001 № 2357 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.01.2002 за № 25/6313.
Під час розробки проекту Порядку складання і подання інформації та документів щодо діяльності саморегулівних організацій оцінювачів були розглянуті альтернативні способи:
залишити існуючу сферу правового регулювання без змін;
внести зміни до інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна.
Але, практичний досід ФДМУ свідчить, що сфера державного регулювання оціночної діяльності має суттєві недоліки, одним з яких залишається недосконала система контролю за діяльностю саморегулівних учасників на ринку оцінки та відсутність вимог до процедути підготовки звітності СРО.
На даний час, контроль з боку держави відбувається лише на стадії перевірки поданих документів громадською організацію фізичних осіб, що претендує на визнання ФДМУ її статусу, як саморегулівної, на підставі вимог пункту 3 Порядку визнання Фондом державного майна статусу саморегулівної організації оцінювачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2001 № 1668.
Слід констатувати, що рівень розвитку саморегулювання в Україні є низьким. Більшість СРО, які охоплюють близько 30% оцінювачів від їх загальної чисельності, не звітують перед державним регулятором з питань виконання процедури внутрішньої сертифікації своїх членів, обов'язковість проведення якої передбачена чинним законодавством.
Відсутність дієвих засобів впливу з боку держави на СРО, а саме механізмів впровадження звітності СРО та контролю за виконання ними повноважень з громадського регулювання оціночної діяльності, позбавляють державу надалі можливості ефективно виконувати свої регуляторні функції, не сприяють покращенню якості оціночних послуг, гальмують розвиток сучасного конкурентного саморегулівного середовища.
4. Опис механізмів і заходів, які забезпечать вирішення проблем
Механізмом, який застосовується для розв'язання проблем, є удосконалення держаного регулювання шляхом встановлення єдиних вимог до організації щорічної звітності СРО та забезпечення належного контролю за виконанням СРО повноважень, передбачених чинним законодавством.
5. Обгрунтування можливостей досягнення поставлених цілей у разі прийняття регуляторного акта
Впливу зовнішніх факторів на дію регуляторного акта не очікується.
Оцінка можливості впровадження регуляторного акта та виконання його вимог є високою.
Досягненням поставлених цілей у разі прийняття регуляторного акта буде створення правових засад для удосконалення державного регулювання оціночної діяльності, забезпечення контролю та відповідальності професійних учасників ринку оціночних послуг, підвищення якості оціночних процедур та створення сучасного конкурентного середовища.
Реалізація запропонованого регуляторного акта не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.
Очікувані наслідки дії запропонованого регуляторного акта не передбачають нанесення шкоди суб'єктам оціночної діяльності, а також додаткових фінансових витрат.
Запровадження зазначеного регуляторного акту забезпечить високу вірогідність досягнення поставлених цілей.
6. Очікувані результати прийняття регуляторного акта
Позитивні фактори:
Впровадження даного регуляторного акта дасть змогу:
удосконалити систему державного регулювання та саморегулювання у сфері оціночної діяльності;
посилити відповідальність СРО за належне виконання повноважень з громадського регулювання оціної діяльності,
посилити відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності за якість робіт з оцінки майна та майнових прав.
Негативні фактори: немає.
7. Обґрунтування строку чинності регуляторного акта
Обмежень строку регуляторного акта немає, що дасть змогу розв'язати проблеми та досягти цілі державного регулювання.
Термін чинності регуляторного акта - необмежений.
8. Показники результативності регуляторного акта
Регуляторний акт буде обов'язковим для виконання ФДМУ, професійними учасниками ринку оцінки:
СРО,
суб'єктами оціночної діяльності,
оцінювачами.
Розподіл вигод та витрат для держави, суб'єктів господарювання та громадян наведений у таблиці.
| Суб'єкти | Вигоди | Витрати |
|---|---|---|
| Держава | Вдосконалення системи державного регулювання та саморегулювання шляхом запровадження щорічної звітності СРО | Жодних |
| Суб'єкти господарювання | Підвищення рівня професіоналізму суб'єктів оціночної діяльності та відповідальності за якість робіт з оцінки майна та майнових прав | Жодних |
| Громадяни | Отримання якісних оціночних послуг | Жодних |
Надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта не очікується.
Рівень поінформованості професійних учасників ринку оцінки вище середнього, оскільки проект регуляторного акта та аналіз його регуляторного впливу оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України;
9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта
Стосовно регулятивного акта здійснюється базове, повторне та періодичне відстеження у межах строків, установлених статтею 10 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Базове відстеження здійснюється до дня набрання чинності регуляторним актом або більшістю його положень з метою оцінки стану суспільних відносин, на врегулювання яких спрямована дія акта.
Повторне відстеження здійснюється через рік після набрання чинності актом або більшістю його положень, але не пізніше ніж через два роки, якщо рішенням регуляторного органу, який прийняв цей акт, не встановлено більш ранній строк, з метою оцінки ступеня досягнення цим актом визначених цілей. Установлені кількісні та якісні показники результативності акта порівнюються із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час базового обстеження.
Періодичне відстеження здійснюється раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження, в тому числі у разі, коли дію акта, прийнятого на визначений строк, було продовжено з метою оцінки ступеня досягнення актом визначених цілей. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюються із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час повторного відстеження.
Базове, повторне та періодичне відстеження здійснюється на основі показників і даних, визначених під час проведення аналізу впливу регуляторного акта.
Аналіз регуляторного впливу підготовлено Департаментом оціночної діяльності ФДМУ (01601, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, т./ф (044) 285-17-13).
Зауваження та пропозиції щодо проекту Порядку складання і подання інформації та документів щодо діяльності саморегулівних організацій оцінювачів просимо надсилати на адресу: 01601, м.Київ, вул. Кутузова, 18/9, ФДМУ, Департамент оціночної діяльності. (т/ф. (044) 285-17-13) Адреса електронної пошти: rodina@spfu.gov.ua.
| Директор Департаменту оціночної діяльності | М.Горяйнов |