Аналіз регуляторного впливу проекту наказу Фонду державного майна України «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Фонду державного майна України від 17 листопада 2004 року № 2502 «Про затвердження Типового плану реструктуризації та досудової санації господарських товариств, у статутних фондах яких державна частка становить більше ніж 50 відсотків», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2004 року за № 1598/10197
від 24 квітня 2013 р.
Проект наказу Фонду державного майна України «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Фонду державного майна України від 17 листопада 2004 року № 2502 «Про затвердження Типового плану реструктуризації та досудової санації господарських товариств, у статутних фондах яких державна частка становить більше ніж 50 відсотків», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2004 року за № 1598/10197» розроблено у зв’язку із внесенням змін до законодавства з питань банкрутства та приватизації. Так, у Законі України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який набрав чинності з 19.01.2013, відсутнє поняття досудової санації. Що стосується типового плану реструктуризації, то у ньому відпала потреба, так як після внесення змін до законодавства з питань приватизації та прийняття Державної програми приватизації на 2012-2014 роки, затвердженої Законом України від 13 січня 2012 року № 4335-VI, реструктуризація визначена як одна із можливих складових комплексу заходів передприватизаційної підготовки Метою прийняття даного проекту наказу є скасування наказу Фонду державного майна України від 17 листопада 2004 року № 2502 «Про затвердження Типового плану реструктуризації та досудової санації господарських товариств, у статутних фондах яких державна частка становить більше ніж 50 відсотків». Першою альтернативою до запропонованого регуляторного акта може бути залишення без змін діючого нормативно-правового акта. У зв’язку з чим наказ Фонду державного майна України від 17 листопада 2004 року № 2502 «Про затвердження Типового плану реструктуризації та досудової санації господарських товариств, у статутних фондах яких державна частка становить більше ніж 50 відсотків» не буде відповідати чинному законодавству. Це може призвести лише до поглиблення існуючих проблем і жодним чином не сприятиме їх вирішенню, а також посилює суб’єктивні чинники у зв’язку з відсутністю встановлених процедур. Можлива і друга альтернатива – врегулювання порушених проблемних питань шляхом прийняття даного проекту наказу. У даній сфері правовідносини регулюються такими нормативно-правовими актами: Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Державною програмою приватизації на 2012-2014 роки, затвердженою Законом України від 13 січня 2012 року № 4335-VI. Проект наказу Фонду державного майна України «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Фонду державного майна України від 17 листопада 2004 року № 2502 «Про затвердження Типового плану реструктуризації та досудової санації господарських товариств, у статутних фондах яких державна частка становить більше ніж 50 відсотків» передбачає визнати таким, що втратив чинність наказ Фонду державного майна України від 17 листопада 2004 року № 2502 «Про затвердження Типового плану реструктуризації та досудової санації господарських товариств, у статутних фондах яких державна частка становить більше ніж 50 відсотків». Реалізація запропонованого регуляторного акта сприятиме приведенню нормативно-правових актів Фонду державного майна України у відповідність до вимог чинного законодавства та не потребує додаткових матеріальних та фінансових витрат з Державного бюджету України. Очікувані наслідки дії запропонованого регуляторного акта не передбачають нанесення шкоди суб’єктам господарювання. 7. Очікувані результати прийняття акта Розподіл вигод і витрат для суб'єктів регуляторного акта у зв'язку з прийняттям запропонованого акта наведено у таблиці. Суб'єкти Вигоди Витрати Держава Приведення нормативно-правових актів Фонду державного майна України у відповідність до вимог чинного законодавства України. Впровадження даного регуляторного акта надасть змогу забезпечити реалізацію завдань, покладених на Фонд, у правовому полі. Додаткові витрати відсутні. Суб'єкти господарювання Здійснення діяльності у нормативно-правовому полі. Додаткові витрати відсутні. Громадяни ______ ______ Таким чином, на підставі аналізу вигод та витрат, можна зробити висновок про доцільність запровадження такого регулювання. 8. Обґрунтування строку чинності регуляторного акта Строк чинності регуляторного акта необмежений у часі. 9. Показники результативності регуляторного акта Прогнозні значення якісних та кількісних показників результативності регуляторного акта не розроблялись у зв’язку з тим, що він скасовує дію наказу Фонду державного майна України від 17 листопада 2004 року № 2502. Наказ Фонду державного майна України «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Фонду державного майна України від 17 листопада 2004 року № 2502 «Про затвердження Типового плану реструктуризації та досудової санації господарських товариств, у статутних фондах яких державна частка становить більше ніж 50 відсотків» » не справлятиме негативного впливу на ринкове середовище, не порушуватиме законних прав та інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави. 10. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта Стосовно регуляторного акта не буде здійснюється базове, повторне та періодичне відстеження у межах строків, установлених статтею 10 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» у зв’язку з тим, що він скасовує дію наказу Фонду державного майна України від 17 листопада 2004 року № 2502. Аналіз регуляторного впливу підготовлено Управлінням фінансового аналізу та відновлення платоспроможності Фонду державного майна України (вул. Кутузова, 18/9, м. Київ 133, 01601, тел. 200-34-33, факс 200-36-46). Голова Фонду О. Рябченко