A A A K K K

Про внесення змін до деяких законів України (щодо удосконалення процедур відчуження державного майна)

від 6 червня 2006 р.

проект

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законів України (щодо удосконалення процедур відчуження державного майна)

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законів України:

1. У Законі України "Про заставу" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 47, ст.642; 1995 р., N 1, ст. 3; 1998 р., N 2, ст. 3; 2000 р., N 50, ст. 436; 2003 р., N 23, ст. 1021, N 38 ст. 313; 2004 р., N 11, ст. 140; 2005 р., N 32, ст. 422, N 48, ст. 480):

1) Статтю 20 доповнити частинами такого змісту:

"У разі коли продажу підлягає державне майно (нерухоме майно державного підприємства, чи його цілісний майновий комплекс; державне нерухоме майно, що перебуває на балансі господарського товариства і не увійшло до його статутного фонду; пакети акцій, частки, паї, що належать державному підприємству, установі, організації у статутному фонді суб'єкта господарювання), то продаж такого майна здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації державними органами приватизації за поданням державного виконавця.

Кошти, отримані державними органами приватизації від продажу майна (за винятком витрат, пов'язаних з його продажем), спрямовуються на погашення зобов'язань, забезпечених заставою.

2) в частині першій статті 21 слова "а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності - виключно з аукціонів (публічних торгів)" виключити.

2. У Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст.440; 1999 р., N 51, ст.457; 2001 р., N 10, ст.44, N 11, ст.52, N 25-26, ст.131; 2002 р., N 5, ст.30, N 17, ст.117, N 33, ст.235; 2003 р., N 24, ст.159, N 24, ст.160, N 28, ст.210, N 30, ст.247; 2004 р., N 6, ст.38, N 13, ст.181; 2005 р., N 9, ст. 186, N 25, ст. 334; 2006 р., N 1, ст. 18, N 13, ст. 110):

1) У статті 18:

частину другу доповнити абзацами такого змісту:

"План санації боржника не може передбачати продаж або відчуження іншим способом із державної власності майна, яке згідно з чинним законодавством не підлягає приватизації.

Основні фонди (засоби), що входять до складу єдиних (цілісних) майнових комплексів підприємств, цехів, виробництв, інших підрозділів, заборонені на приватизацію, можуть бути об'єктом продажу лише у разі надання попередньої згоди Фонду державного майна України (його регіональними відділеннями) та органом, який відповідно до законодавчих актів здійснює функції власника щодо цього майна, у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, та за умови збереження цілісності майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів."

2) У статті 20:

абзац другий частини другої викласти у такій редакції:

"Продаж майна державного підприємства (нерухоме майно державного підприємства, цілісний майновий комплекс окремих структурних підрозділів; пакети акцій, частки, паї, що належать державному підприємству, установі, організації у статутному фонді суб'єкта господарювання) здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації державними органами приватизації.";

доповнити частину другу абзацом такого змісту:

"Кошти, отримані державними органами приватизації від продажу майна (за винятком витрат, пов'язаних з його продажем), спрямовуються на задоволення вимог кредиторів.";

3) У статті 26:

частину першу доповнити абзацами такого змісту:

"До складу ліквідаційної маси не включаються також об'єкти, які згідно з чинним законодавством не підлягають приватизації.

Основні фонди (засоби), що входять до складу єдиних (цілісних) майнових комплексів підприємств, цехів, виробництв, інших підрозділів, заборонені на приватизацію, можуть бути об'єктом продажу лише у разі надання попередньої згоди Фонду державного майна України (його регіональними відділеннями) та органом, який відповідно до законодавчих актів здійснює функції власника щодо цього майна, у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, та за умови збереження цілісності майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів.";

4) третє речення частини другої статті 30 викласти у такій редакції:

"При цьому продаж майна банкрута - державного підприємства (нерухоме майно державного підприємства, чи його цілісний майновий комплекс; пакети акцій, частки, паї, що належать державному підприємству, установі, організації у статутному фонді суб'єкта господарювання) здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації державними органами приватизації.";

доповнити частину другу абзацом такого змісту:

"Кошти, отримані державними органами приватизації від продажу майна (за винятком витрат, пов'язаних з його продажем), спрямовуються на задоволення вимог кредиторів.";

5) частину другу статті 36 доповнити новими абзацами такого змісту:

"Мирова угода не може передбачати перехід до нового власника права власності на об'єкти, які згідно з чинним законодавством не підлягають приватизації.

Основні фонди (засоби), що входять до складу єдиних (цілісних) майнових комплексів підприємств, цехів, виробництв, інших підрозділів, заборонені на приватизацію, можуть бути об'єктом продажу лише у разі надання попередньої згоди Фонду державного майна України (його регіональними відділеннями) та органом, який відповідно до законодавчих актів здійснює функції власника щодо цього майна, у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, та за умови збереження цілісності майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів."

3. У Законі України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 10, ст. 44; 2002 р., N 17, ст. 117; 2003 р., N 14, ст. 94; N 24, ст. 154; 2004 р., N 8, ст. 64; 2005 р., N 4, ст. 84; N 48, ст. 480; 2006 р., N 1ст. 18):

1) У статті 10:

1. У пункті 10.1 підпункт 10.1.2 викласти в такій редакції:

"Організація продажу активів платника податків, за винятком державного нерухомого майна, здійснюється податковим керуючим такого платника податків";

2. У пункті 10.2:

1) у підпункті 10.2.1 в першому реченні розділу б) після слів "нерухомого майна" доповнити словами "за винятком державного";

2) підпункт 10.2.2 викласти в такій редакції:

"10.2.2. У разі коли продажу підлягає державне майно (нерухоме майно державного підприємства, чи його цілісний майновий комплекс або цілісний майновий комплекс окремих структурних підрозділів; нерухоме майно, що перебуває на балансі господарського товариства і не увійшло до його статутного фонду; пакети акцій, частки, паї, що належать державному підприємству, установі, організації у статутному фонді суб'єкта господарювання), то продаж такого майна здійснюється державними органами приватизації за процедурою, встановленою для об'єктів приватизації, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, за поданням відповідного податкового органу.

Кошти, одержані від продажу державного майна зараховуються на відповідний рахунок Державного казначейства України. Витрати державних органів приватизації, пов'язані з підготовкою цього майна до продажу та продажем, компенсується відповідно до Закону України про Державний бюджет на відповідний фінансовий рік.";

3. У пункті 10.5 друге речення підпункту 10.5.2 викласти в такій редакції:

"Такі операції, крім операцій з продажу державного нерухомого майна, не підлягають нотаріальному посвідченню".

2) У статті 11:

1. У пункті 11.1:

1) абзац перший після слів "продажу активів" доповнити словами "крім державного нерухомого майна", далі за текстом;

2) абзац перший доповнити другим реченням такого змісту:

"Продаж державного нерухомого майна здійснюється відповідно до підпункту 10.2.2 статті 10 цього Закону."

4. Статтю 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 48, ст. 407) викласти у такій редакції:

"Стаття 6. Відчуження військового майна.

Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України затверджує:

  • переліки нерухомого військового майна, в тому числі військових містечок, що відчужується Фондом державного майна України;
  • переліки надлишкового озброєння, військової, спеціальної техніки та іншого майна, крім нерухомого, що відчужується Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру.
За рішенням Кабінету Міністрів України Міністерство оборони через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації на конкурентних засадах може здійснювати відчуження списаного військового майна, за винятком нерухомого, якщо це майно є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ.

Відчуження нерухомого військового майна, в тому числі військових містечок, здійснюється Фондом державного майна України, його регіональними відділеннями за процедурою, встановленою для об'єктів приватизації, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України з урахуванням норм цього Закону.

Вартість нерухомого військового майна, яке відчужується, визначається відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України, у порядку, встановленому для об'єктів приватизації.

Методика оцінки вартості надлишкового озброєння, військової, спеціальної техніки та іншого майна, крім нерухомого, а також порядок його реалізації розробляються Міністерством оборони України, узгоджуються із заінтересованими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади і затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Кошти, одержані від відчуження військового майна, зараховуються відповідно до Закону України про Державний бюджет на відповідний рік, за вирахуванням витрат, пов'язаних з підготовкою цього майна до продажу та продажем."

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і, у разі необхідності, скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;

забезпечити розроблення і прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів відповідно до цього Закону.