Аналіз регуляторного впливу проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку списання об'єктів державної власності"
від 3 липня 2007 р.
Аналіз регуляторного впливу
проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку списання об'єктів державної власності"
1. Опис проблеми
Чинним законодавством України передбачена можливість списання шляхом ліквідації державного майна, яке закріплене (передане) за суб'єктами господарювання, установами (організаціями).
Проте на сьогодні відсутній нормативно-правовий документ, який би в сучасних суспільно-економічних умовах регламентував порядок списання шляхом ліквідації державного майна, яке перебуває у сфері управління відповідних суб'єктів управління об'єктами державної власності, а також державного майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, але перебуває на їх балансі.
Відсутність такого документа не дає можливості відповідним суб'єктам управління об'єктами державної власності приймати обґрунтовані та виважені рішення щодо надання згоди на списання шляхом ліквідації зазначеного державного майна.
Проект постанови розроблено у зв'язку з необхідністю встановлення:
- чітких критеріїв, яким має відповідати державне майно, що підлягає списанню;
- переліку документів, які мають подаватися до відповідних суб'єктів управління об'єктами державної власності для прийняття рішення про списання шляхом ліквідації державного майна;
- порядку створення комісії зі списання державного майна та визначення завдань, які покладаються на неї;
- шляхів використання майна, яке утворюється в результаті ліквідації майнових об'єктів;
- особливостей списання майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), але перебуває на їх балансі;
- напрямків та порядку використання коштів, отриманих у результаті ліквідації майнових об'єктів.
2. Цілі і завдання прийняття пропонованого акта
Метою розробки зазначеного нормативно-правового акта є реалізація державою (через відповідні суб'єкти управління об'єктами державної власності) права державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських заходів та повноважень щодо впорядкування процесів списання державних майнових об'єктів та керованості цих процесів з боку держави як власника.
Досягнення цієї мети має здійснюватися шляхом створення уніфікованих підходів щодо порядку прийняття відповідними суб'єктами управління об'єктами державної власності рішень про надання згоди (дозволу) на списання майнових об'єктів, визначення найбільш ефективних способів використання державного майна та порядку їх застосування, використання коштів, отриманих від ліквідації основних фондів, проведення загального аналізу процесів списання шляхом ліквідації майнових об'єктів державної власності, що, в свою чергу, дасть можливість уникнути економічних та фінансових збитків держави при здійсненні списання майнових об'єктів та підвищити ефективність господарської діяльності суб'єктів господарювання.
3. Оцінка альтернативних способів досягнення зазначених цілей
Альтернативним способом досягнення визначених цілей може бути прийняття окремих законодавчих актів, якими може бути врегульовано питання щодо створення уніфікованих підходів щодо порядку списання суб'єктами господарювання, установами (організаціями) державних майнових об'єктів із визначенням функцій та повноважень відповідних органів державної влади у цих процедурах.
Проте реалізація зазначеного способу потребує тривалого часу, а з урахуванням тих обставин, що законодавець на сьогодні вже фактично визначився щодо шляхів врегулювання цього питання (частина 2 статті 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності), то реалізація зазначеного способу є дуже малоймовірною.
Таким чином, розроблення запропонованого проекту постанови як альтернатива вищевикладеному способу є найбільш оптимальним та прийнятним, зокрема, враховуючи ті обставини, що він базується на законодавчому підґрунті.
4. Опис механізмів і заходів для вирішення проблеми
Проектом постанови передбачається затвердження уніфікованих підходів щодо порядку прийняття відповідними суб'єктами управління об'єктами державної власності рішень про надання згоди (дозволу) на списання майнових об'єктів та порядку списання шляхом ліквідації цих державних майнових об'єктів.
Основними заходами є:
- установлення чітких критеріїв, яким має відповідати державне майно, що підлягає списанню;
- визначення переліку документів, які мають подаватися до відповідних суб'єктів управління об'єктами державної власності для прийняття рішення про списання шляхом ліквідації державного майна і регламентування дій відповідних суб'єктів управління об'єктами державної власності при здійсненні цих процедур;
- визначення умов та порядку створення комісії зі списання державного майна та визначення завдань, які покладаються на неї, а також установлення процедури діяльності комісії;
- обумовлення шляхів використання майна, яке утворюється в результаті ліквідації майнових об'єктів;
- врахування особливостей правового режиму державного майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), але перебуває на їх балансі, встановлення особливостей його списання;
- на підставі врахування особливостей правового режиму державного майна визначення напрямків та порядку використання коштів, отриманих у результаті ліквідації майнових об'єктів.
5. Вірогідність досягнення поставлених цілей
Впливу зовнішніх факторів на дію регуляторного акта не очікується.
Оцінка можливості впровадження акта та виконання вимог акта суб'єктами господарювання висока.
Досягненням установлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта буде удосконалення контролю з боку спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади.
Реалізація запропонованого регуляторного акта не потребує додаткових матеріальних та фінансових витрат з Державного бюджету України.
Витрати коштів та часу для суб'єктів господарювання та держави є мінімальними, пов'язаними з оформленням документів і отриманням погоджень (дозволів) на проведення списання державного майна згідно з визначеним порядком.
Очікувані наслідки дії запропонованого регуляторного акта не передбачають нанесення шкоди суб'єктам господарювання.
Запровадження зазначеного проекту регуляторного акта Кабінету Міністрів України забезпечить високу вірогідність досягнення поставлених цілей.
Прийняття даного регуляторного акта створить уніфіковане нормативно-правове поле списання державних майнових об'єктів (в частині основних фондів та об'єктів незавершеного будівництва) суб'єктами господарювання, установами (організаціями).
Контроль за дотриманням порядку списання державного майна суб'єктами господарювання, установами (організаціями) буде здійснюватися відповідними органами управління.
6. Очікувані результати
Позитивні:
- створення уніфікованих підходів щодо порядку прийняття відповідними суб'єктами управління об'єктами державної власності рішень про надання згоди на списання майнових об'єктів та порядку списання шляхом ліквідації цих державних майнових об'єктів;
- підвищення контролю за ефективністю використання державних майнових об'єктів суб'єктами господарювання;
- створення передумов для оновлення основних фондів суб'єктами господарювання та підвищення ефективності господарської діяльності суб'єктів господарювання;
- удосконалення системи організаційно-господарських заходів щодо реалізації державою права державної власності.
Опис прогнозованих вигод та витрат у разі прийняття регуляторного акта:
| Об'єкт впливу | Вигоди | Витрати |
|---|---|---|
| Держава | Збільшення надходжень до Державного бюджету України; правове забезпечення прогалин у регулюванні відносин у сфері списання об'єктів державної власності; зміцнення авторитету правової держави та як держави з ринковою економікою | - |
| Центральні органи виконавчої влади | Встановлення чітких вимог до майна, яке підлягає списанню, та порядку прийняття рішень стосовно надання згоди на його списання, а також можливість проведення аналізу процесів списання державного майна | Додаткові витрати відсутні |
| Суб'єкти господарювання, установи (організації) | Здійснення діяльності в прозорому нормативно-правовому полі та зменшення витрат на утримання об'єктів державної власності, які не можуть бути використані у господарській діяльності | Додаткові витрати відсутні |
| Громадяни | Забезпечення можливості придбання державного майна за відкритими та прозорими процедурами його відчуження внаслідок застосування більш ефективних способів управління об'єктами державної власності | Додаткові витрати відсутні |
7. Обґрунтування строку чинності акта
Строк дії запропонованої постанови Кабінету Міністрів України до її скасування в установленому законодавством порядку.
8. Показники результативності акта:
- підвищення якісного впливу через відповідні суб'єкти управління об'єктами державної власності на забезпечення найбільш ефективних шляхів використання державного майна (відчуження та передача майна, яке пропонувалося до списання);
- підвищення ефективності використання державного майна;
- збільшення угод на придбання основних фондів за рахунок коштів, отриманих у результаті списання майна, та використання амортизаційних відрахувань;
- збільшення інвестування власних коштів, за рахунок зменшення витрат на утримання майна, у свою господарську діяльність та інші напрямки, передбачені законодавством;
- створення сприятливих умов для оновлення основних фондів суб'єктами господарювання та підвищення ефективності господарської діяльності суб'єктів господарювання;
- забезпечення контрольованості та прозорості списання об'єктів державної власності суб'єктами господарювання, установами (організаціями);
- збільшення надходжень до Державного бюджету України.
9. Заходи для відстеження результативності акта
9.1. Стосовно регуляторного акта здійснюється базове, повторне та періодичне відстеження у межах строків, установлених статтею 10 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Базове відстеження здійснюється до дня набрання чинності регуляторним актом або більшістю його положень з метою оцінки стану суспільних відносин, на врегулювання яких спрямована дія акта.
Повторне відстеження здійснюється через рік після набрання чинності актом або більшістю його положень, але не пізніше ніж через два роки, якщо рішенням регуляторного органу, який прийняв цей акт, не встановлено більш ранній строк, з метою оцінки ступеня досягнення цим актом визначених цілей. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюються із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час базового відстеження.
Періодичне відстеження здійснюється раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюються із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час повторного відстеження.
У процесі відстеження встановлюється кількісне та якісне значення для кожного показника результативності, визначеного під час проведення аналізу впливу регуляторного акта.
Базове, повторне та періодичне відстеження здійснюється на основі показників і даних, визначених під час проведення аналізу впливу регуляторного акта.
9.2. Узагальнення та аналіз звітності суб'єктів господарювання, установ (організацій) про списання державного майна та рішень відповідних суб'єктів управління об'єктами державної власності щодо застосування процедури списання державного майна у кількісному та вартісному виразі.
9.3. Оприлюднення інформації про процеси списання державного майна в засобах масової інформації (друкованих виданнях, мережі Інтернет).
Аналіз регуляторного впливу підготовлено Департаментом банкрутства, санації та реструктуризації Фонду державного майна України (м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, тел./факс 200-36-59)
| Голова Фонду | В. Семенюк |