#Підприємства ФДМУ. «Приватизація, навіть під час війни, відкриває вікно можливостей для бізнесу», — Олександр Попов, директор Морського торговельного порту Усть-Дунайськ

На початку 2023 року Фонд держмайна вперше продав державний порт на відкритому аукціоні. Під час війни, коли здавалося б інвестувати гроші в новий бізнес доволі ризиковано, Фонду вдалось залучити для Морського торговельного порту Усть-Дунайськ реального інвестора, який готовий вкладатись в модернізацію портової інфраструктури України. 

Олександр Попов був призначений Фондом на посаду в.о. директора ДП «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ» в січні 2023 року. Маючи за плечима великий професійний досвід — фахова освіта та керівні посади в Миколаївському порту (начальник Адміністрації порту), апараті управління «Адміністрації морських портів України», в порту Чорноморськ (директор ДП МТП «Чорноморськ»), а також реалізація проєктів, пов’язаних з державно-приватним партнерством та залученням інвестицій в портову інфраструктуру,  підготовкою та проведенням конкурсів оренди державного майна та концесійних конкурсів — сприйняв  пропозицію Фонду очолити порт з ентузіазмом. Він вважає, що продаж порту — вдалий приклад того, що приватизація, навіть під час війни, відкриває вікно можливостей для українського бізнесу.

Олександр Попов, в.о. директора ДП «МТП Усть-Дунайськ»:

«Порт Усть-Дунайськ в порівнянні з сусідніми морськими портами на Дунаї (Рені та Ізмаїл) є відносно молодим та був створений в 1977 році, як база обслуговування ліхтеровозів. Розвантаження на рейді спеціалізованих суден – ліхтеровозів Дунайського пароплавства з великою осадкою на той час була унікальна. Проте будівництво та наступна експлуатація ліхтеровозів на економічно непривабливому, але політично   доцільному на той час напрямку Дунай-В'єтнам були безперспективними. Дуже скоро ліхтерний флот практично в усіх портах був заміщений дешевшим фідерним (контейнерним) судноплавством,  а у зв’язку  з активним будівництвом морських контейнерних терміналів в 90-2000 рр. по всім портам світу та розвитком доставки контейнерів "від дверей до дверей" ліхтерні перевезення практично зникли в морському транспорті. 

Обробка вантажів порту Усть-Дунайськ зосередилася в 2000-х на вантажному районі в портопункті Кілія на єдиному причалі №1 довжиною 150 м. А останні роки після розділення портів у 2013 році на Адміністрації морських портів України та державні стивідорні компанії (портових операторів) ДП «МТП Усть-Дунайськ» був планово збитковим. 

З моменту початку повномасштабного вторгнення ситуація докорінно змінилась. Робота більшості морських портів була заблокована. Внаслідок цього Дунайські порти отримали можливість заявити про свою значущість для всіх учасників транспортного ринку. У 2022 році термінали на нижньому Дунаї збільшили вантажообіг в 10 разів. Кількість суднозаходів, зокрема, в порт Усть-Дунайськ збільшилась з планових 34-х одиниць до більш 400-х одиниць. 

Нам довелось оперативно реагувати на виклики воєнного часу. Головними задачами були підвищити ефективність перевалки і завдяки цьому збільшити обсяги та швидкість обробки вантажів, а також організувати послуги буксирування. В результаті за січень - березень 2023 року перевалка державного стивідора ДП «МТП Усть-Дунайськ» зросла до 92,9 тис. тонн вантажів (за аналогічний період 2022 року - 3,8 тис. тонн).

Окремим викликом стала робота з розширення номенклатури вантажів. Вона змістилася в бік експорту сільгосппродукції та продукції переробки (шроти), що вантажаться з урахуванням осадок в порту на суда дедвейтом до 6 000 тонн. В імпортному напрямку порт обробляє метал, генеральні вантажі в біг-бегах (добрива, будівельні матеріали, цемент, сіль). За 4 місяці 2023 року підприємство перерахувало до бюджету 12,5 млн грн податків та зборів, у тому числі 1,7 млн грн податку на прибуток та 6,1 млн грн дивідендів.

Позитивні зміни в діяльності порту зробили його привабливим для інвестицій. 17 січня 2023 року переможцем аукціону з продажу ЄМК «МТП Усть-Дунайськ» на Prozorro.Продажі  стала вінницька компанія «‎Еліксир Україна». Під час аукціону вартість порту зросла у 3,3 рази від стартової — до 201 млн грн. Компанія «‎Еліксир Україна» вже сплатила переможну ставку + 40 млн грн ПДВ. Новий власник порту готовий модернізувати склади та придбати перевантажувальну техніку, а також брати участь у створенні під'їзних шляхів та транспортної розв’язки оскільки порт немає залізничного сполучення. В довгостроковій перспективі «‎Еліксир Україна» планує побудувати в порту зерновий елеватор на 50 тис. тонн.

Сьогодні ще триває процес передачі ЄМК «МТП Усть-Дунайськ» від держави до нового власника. Наразі новий власник очікує погодження від Антимонопольного комітету. Найближчим часом має також вирішитись питання повернення у власність порту частки державного майна (6%), яке було незаконно привласнено місцевими тіньовими авторитетами.

Безумовно, приватний бізнес має перевагу та змогу ефективніше інвестувати та розвивати термінали згідно з власним баченням та стратегією. У довоєнний період державні стивідорні компанії постійно втрачали частку ринку і в ряді портів державних стивідорів вже де-факто не існує (не здійснюють перевалку). Сьогодні на ринку працює понад 90 приватних стивідорних компаній. 

Останні роки структура перевалки вантажів за формою власності компаній є наступною: 

• приватні стивідорні компанії на власних причалах — 40%;

• приватні стивідорні компанії на причалах ДП «АМПУ»  — 38%;

• державні стивідорні компанії — 22%. 

Я вважаю, державі доцільно власними силами розвивати ДП «МТП «Южний» серед портів великої Одеси та  ДП «МТП Ізмаїл» на Дунаї, а інші стивідорні державні компанії передати через залучення ПІІ, ДПП національним та іноземним інвесторам. У агрохолдингів, металургів є своя перевага — наявність вантажної бази з поправкою на повоєнне відновлення. У державних стивідорних компаній — експертиза в портовій логістиці. Така синергія, безперечно, дасть позитивний ефект на виході для всіх стейкхолдерів».