У своїй ухвалі щодо боргу ОПЗ Стокгольмський Арбітраж наголошує на небажанні втручатися в приватизаційний процес
«Ми отримали ухвалу Стокгольмського арбітражу і нарешті можемо адекватно коментувати її, розуміючи, про що йдеться», – про це на своїй сторінці у Facebookповідомив Голова ФДМУ Ігор Білоус.
«По-перше, переклад, поширений в ЗМІ, виявився неправильним. В ухвалі йдеться про наказ утриматися від відчуження НЕРУХОМОГО майна ОПЗ, яке насправді ніхто відчужувати не збирався. Навіть реструктуризація боргу, яку ми активно обговорювали впродовж останніх місяців на засіданнях робочої групи з USAID, не передбачає дій з нерухомістю заводу», – написав керівник Фонду.
Він також наголосив: «Тепер з повним правом можу повторити ще раз: ухвала арбітражного суду не має жодного відношення до приватизації. Приватизація – це продаж акцій, який завжди передбачає перехід усіх зобов’язань підприємства до нового власника. Більше того: ухвала не тільки НЕ ЗАБОРОНЯЄ ПРИВАТИЗАЦІЮ – в ній представник Арбітражу окремо наголошує, що жодним чином не хотів би втручатися в приватизаційний процес, який відбувається в Україні».
За його словами, борг перед Group DF не є новиною ні для ОПЗ, ні для ФДМУ, ні для Уряду, ні для потенційних покупців, а зпоявою цієї ухвали Стокгольмського Арбітражу, яка визвала такий ажіотаж, насправді нічого не змінилося. «Ми як шукали, так і шукаємо шляхів вирішення проблеми, розуміючи при цьому, що борг не заважає приватизації. І усі інвестори це розуміють. Саме тому мене дивує той розголос, який отримала ця новина, і те, як її проінтерпретували. Складно сказати, природне це непорозуміння чи організоване, є у нього зацікавлені організатори чи ні. Якщо є – вони, мабуть, розраховують на те, що подібні скандали відлякнуть від аукціону великих покупців. Але це марно, великі покупці знають про зобов’язання ОПЗ, а подібні хвилі у ЗМІ, сподіваюся, їх розвеселять, а не злякають», – зазначив І. Білоус.
Він також роз’яснив механізми виконання ухвали Стокгольмського арбітражного суду. «Щоб вона була обов’язковою до виконання, її потрібно затвердити у місцевому суді. При цьому мушу константувати, що термін примусового виконання набагато довший, ніж 31 серпня 2016 р., до якого ОПЗ радять утриматися від відчуження нерухомості. Зазвичай цей термін залежить від перебігу судового розгляду, якого ще по суті не було. Якщо у позивачів справді був намір накласти заборону на відчуження нерухомості, а не влаштувати хвилі у ЗМІ, мене дивує, чому ми й досі не знаємо про те, що ухвалу Стокгольмського арбітражу передано до суду. Далі: не факт, що суд визнає ухвалу Стокгольму, оскільки у ОПЗ дуже сильні позиції, а слухання в Арбітражі відбувалося без відома і присутності другої сторонни», – пише Ігор Білоус.